
Трудовий договір у Чехії не можна розірвати як завгодно — закон (zákoník práce, zákon č. 262/2006 Sb.) називає конкретні способи і конкретні причини. Від того, хто і як розриває договір, залежить строк попередження, право на odstupné (вихідну допомогу) і навіть те, з якого дня вам почнуть платити допомогу по безробіттю. Нижче — механіка 2026 року, підтверджена текстом закону, і перелік того, що треба зробити після звільнення. Для власників тимчасового захисту діють ті самі правила: вони працюють за тим самим Законом про працю.
Як може закінчитися трудовий договір
§ 48 Закону про працю перелічує способи розірвання: домовленість (dohoda), попередження (výpověď), негайне розірвання (okamžité zrušení) і розірвання у випробувальний строк (zrušení ve zkušební době). Договір на визначений строк додатково закінчується просто зі спливом узгодженого строку.
- dohoda o rozvázání pracovního poměru — сторони домовляються про день; форма обов'язково письмова, і кожна сторона отримує свій примірник (§ 49);
- výpověď — одна сторона попереджає іншу, і договір закінчується після výpovědní doba;
- okamžité zrušení — договір закінчується негайно, але лише з причин, прямо названих у законі;
- zrušení ve zkušební době — у випробувальний строк будь-яка сторона може розірвати договір без причини, письмово, і договір закінчується в день доставлення повідомлення (§ 66);
- uplynutí sjednané doby — якщо договір уклали на визначений строк, він закінчується в узгоджений день.
Для іноземців закон додає окремі підстави: договір закінчується також днем, коли за виконуваним рішенням про скасування дозволу на перебування має закінчитися перебування в Чехії, днем набрання чинності вироком про видворення, а також зі спливом строку, на який видано дозвіл на працевлаштування, zaměstnanecká karta чи дозвіл на довготривале перебування для висококваліфікованого працевлаштування (§ 48 odst. 3).
Výpověď від працедавця: лише причини, названі в законі
Працедавець не може звільнити «просто так». § 50 дозволяє výpověď лише з причин, прямо перелічених у § 52, і кожну з них треба описати в самому попередженні так, щоб її не можна було сплутати з іншою. Форма — обов'язково письмова, причину не можна змінити заднім числом, а відкликати попередження можна лише за згодою другої сторони і теж письмово (§ 50).
- a) працедавець або його частина ліквідується;
- b) працедавець або його частина переїжджає;
- c) працівник став зайвим (nadbytečný) через організаційні зміни — скорочення штату, зміну завдань або технічного оснащення;
- d) за медичним висновком працівник втратив здатність довготривало виконувати свою роботу;
- e) працівник досяг на робочому місці гранично допустимої експозиції, визначеної органом охорони громадського здоров'я;
- f) працівник не відповідає вимогам, установленим правовими приписами для цієї роботи, або без вини працедавця не відповідає вимогам для належного її виконання; якщо причина — незадовільні результати праці, попередження можливе лише після письмової вимоги усунути їх протягом останніх 12 місяців;
- g) є підстави для негайного розірвання або працівник серйозно порушив обов'язки; за систематичних менш серйозних порушень — лише якщо протягом останніх 6 місяців його письмово попереджали про можливість звільнення;
- h) працівник особливо грубо порушив інший обов'язок, визначений у § 301a.
Практичний висновок: причини a)–c) — це організаційні зміни, і саме за них належить odstupné. Причини g) і h) — порушення обов'язків, і вихідної допомоги за них не виплачують.
Výpovědní doba: щонайменше два місяці
За § 51 строк попередження починається того дня, коли výpověď було доставлено другій стороні, і закінчується того дня, число якого збігається з числом доставлення. Якщо такого дня в місяці немає, строк закінчується останнім днем місяця. Тобто попередження, доставлене 5 жовтня, завершує договір 5 грудня — а не «з першого числа наступного місяця», як було до 2012 року.
Мінімальний строк — два місяці. Один місяць передбачено лише для причин § 52 пісм. f)–h) — невідповідність вимогам і порушення обов'язків (§ 51 odst. 2). За письмовою домовленістю сторін строк можна подовжити або змінити його перебіг, але умови мають бути однакові для обох сторін (§ 51 odst. 3).
| Дата доставлення výpovědi | Останній день роботи |
|---|---|
| 5 жовтня 2026 | 5 грудня 2026 |
| 31 жовтня 2026 | 31 грудня 2026 |
| 30 листопада 2026 | 30 січня 2027 |
| 1 грудня 2026 | 1 лютого 2027 |
Odstupné: кому і скільки
Odstupné — це вихідна допомога, яку працедавець виплачує при звільненні з організаційних причин § 52 пісм. a)–c), а також коли договір розривають за домовленістю з тих самих причин. Розмір залежить від того, як довго тривав ваш трудовий договір у цього працедавця (§ 67 odst. 1).
| Тривалість трудового договору | Odstupné (не менше) |
|---|---|
| менше 1 року | 1 середньомісячний заробіток |
| від 1 до 2 років | 2 середньомісячні заробітки |
| 2 роки і більше | 3 середньомісячні заробітки |
До стажу зараховують і попередній трудовий договір у того самого працедавця, якщо перерва між ними не перевищила 6 місяців (§ 67 odst. 2). «Середньомісячний заробіток» (průměrný měsíční výdělek) — це розрахункова величина з ваших доходів за правилами §§ 351–362, а не сума останньої виплати (§ 67 odst. 4). Виплатити odstupné працедавець має в найближчий звичний строк виплати зарплати після закінчення договору, якщо письмово не домовлено про іншу дату (§ 67 odst. 5).
Окрема причина — § 52 пісм. e) (досягнення гранично допустимої експозиції на робочому місці): тоді odstupné становить не менше дванадцяти середньомісячних заробітків (§ 67 odst. 3). Якщо ж ви повернетеся до того самого працедавця раніше, ніж спливе строк, за який отримали допомогу, її частину доведеться повернути (§ 68).
Про внески і податок: odstupné прямо виключене з бази соціального та медичного страхування, тому внески з нього не сплачують (§ 5 odst. 2 písm. b) zákona č. 589/1992 Sb.; § 3 odst. 2 písm. b) zákona č. 592/1992 Sb.). До оподатковуваних доходів із залежної діяльності воно належить (§ 6 zákona č. 586/1992 Sb.), тому остаточна сума «на руки» буде меншою за суму odstupného.
Окремо закон регулює масове скорочення (hromadné propouštění, §§ 62–64). Якщо протягом 30 календарних днів договори розривають з причин § 52 пісм. a)–c) щонайменше з 10 працівниками у працедавця з 20–100 працівників, з 10 % працівників у працедавця з 101–300 або з 30 працівниками у більшого, працедавець заздалегідь, не пізніше ніж за 30 днів, письмово інформує профспілку, раду працівників і краєве відділення Úřad práce, а сам договір закінчується не раніше ніж через 30 днів після подання звіту (§ 62 odst. 2, § 63).
Коли звільнити не можна: ochranná doba
§ 53 забороняє давати výpověď у так званий охоронний строк (ochranná doba). У цей час звільнення з боку працедавця неможливе, якщо йдеться про:
- час лікарняного або карантину — крім випадків, коли непрацездатність спричинена умисно, станом сп'яніння чи вживанням наркотичних речовин; заборона діє також від подання заяви на стаціонарне лікування до його закінчення;
- військові навчання або службу в оперативному розгортанні — з дня вручення повістки і до двох тижнів після звільнення зі служби;
- час, коли працівника повністю звільнено для виконання публічної функції;
- вагітність, материнську (mateřská), батьківську (otcovská) або родинну (rodičovská dovolená) відпустку;
- час, коли за медичним висновком працівник тимчасово нездатний до нічної праці;
- час, коли працівник надає довготривалу доглядову допомогу, доглядає дитину до 10 років або іншу особу за Законом про страхування на випадок хвороби.
Якщо попередження дали до початку охоронного строку і строк мав би закінчитися всередині нього, охоронний строк не зараховують у výpovědní doba: договір закінчиться після закінчення охоронного строку, коли спливе його залишок (§ 53 odst. 2). Працівник може відмовитися від такого подовження — тоді договір закінчиться у первинний строк.
Є винятки (§ 54). Заборона не поширюється на попередження з організаційних причин § 52 пісм. a) і b), а також на підстави для негайного розірвання. Проте для вагітної жінки та працівника в материнській, батьківській чи родинній відпустці закон зберігає захист і в цих випадках.
Порушення обов'язків і негайне розірвання
За порушення обов'язків (§ 52 пісм. g) і h)) попередження дають з одним місяцем строку замість двох, а в особливо грубих випадках договір розривають негайно. § 55 дозволяє негайне розірвання лише тоді, коли працівника засуджено за умисний злочин до позбавлення волі (понад 1 рік, або від 6 місяців, якщо злочин пов'язаний з виконанням роботи) чи він особливо грубо порушив обов'язки. Негайне розірвання обов'язково письмове, причину треба назвати точно, і згодом її змінити не можна (§ 60). Вагітну жінку та осіб у материнській, батьківській чи родинній відпустці так звільнити не можна (§ 55 odst. 2).
Строки для працедавця обмежені. За особливо грубе порушення іншого обов'язку за § 301a попередження чи негайне розірвання можливі до 1 місяця від дня, коли працедавець дізнався про причину, і не пізніше ніж за 1 рік від її виникнення (§ 57). За інші порушення обов'язків і за підстави для негайного розірвання — до 3 місяців від дня, коли про причину стало відомо, і не пізніше 15 місяців від її виникнення (§ 58).
Працівник теж може розірвати договір негайно, але лише у двох випадках (§ 56): якщо за медичним висновком він не може далі працювати без серйозної загрози своєму здоров'ю і працедавець протягом 15 днів не запропонував іншу відповідну роботу; або якщо працедавець не виплатив зарплату чи її частину протягом 15 днів після строку виплати. У такому разі працівникові належить компенсація в розмірі середнього заробітку за весь строк попередження (§ 56 odst. 2). Скористатися цим правом можна протягом 2 місяців від дня, коли стало відомо про причину, і не пізніше року від її виникнення (§ 59).
Якщо ви йдете самі
Працівник може дати výpověď з будь-якої причини або взагалі без причини (§ 50 odst. 3). Строк той самий — щонайменше два місяці. Швидше розійтися можна за домовленістю: тоді договір закінчується в узгоджений день, без попередження (§ 49). Якщо вам пропонують dohoda замість výpovědi з боку працедавця, читайте уважно: коли в домовленості названо організаційні причини § 52 пісм. a)–c), odstupné належить так само, як при попередженні. Якщо причину не названо, право на odstupné доведеться доводити.
Що працедавець мусить видати й виплатити
При закінченні договору працедавець зобов'язаний видати довідку про працевлаштування — potvrzení o zaměstnání (§ 313), яку часто називають «zápočtový list». У ній зазначають дані про роботу, вид договору (pracovní poměr, DPP чи DPČ) та строк його тривання, вид виконуваних робіт, набуту кваліфікацію, відпрацьований час та інші дані, важливі для пенсійного страхування, а також відомості про утримання із зарплати. На вашу вимогу працедавець окремою довідкою вказує середній заробіток і те, чи договір розірвано за порушення обов'язків — це потрібно для допомоги по безробіттю (§ 313 odst. 2).
- potvrzení o zaměstnání — довідка з роботи (§ 313);
- окрема довідка про середній заробіток і причину розірвання — на вашу вимогу (§ 313 odst. 2);
- зарплата за останнє місячне období — у день закінчення договору, якщо ви попросите (§ 141 odst. 5);
- компенсація за невикористану відпустку — виплачується лише при закінченні договору (§ 222 odst. 2);
- розрахунковий лист за останній місяць — щоб перевірити суми.
Крок за кроком після звільнення
- Заберіть potvrzení o zaměstnání і, за потреби, окрему довідку про середній заробіток.
- Зареєструйтеся в Úřad práce в межах 3 робочих днів після закінчення договору — тоді реєстрацію і допомогу по безробіттю (podpora v nezaměstnanosti) рахують з наступного дня після звільнення.
- Повідомте свою медичну страхову компанію про зміну в межах 8 днів — від вашої категорії залежить, хто платитиме внески далі.
- Збережіть усі документи: довідки, розрахункові листи, копію výpovědi чи dohoda.
- Якщо вважаєте звільнення незаконним — не зволікайте, на це є лише 2 місяці.
Якщо звільнення незаконне
Якщо výpověď, негайне розірвання, розірвання у випробувальний строк або домовленість були недійсними, працівник може письмово повідомити працедавцеві, що наполягає на подальшій роботі. Тоді договір триває, а працедавець має виплатити середній заробіток і надати відпустку з дня такого повідомлення до дня, коли роботу буде надано або договір закінчиться правомірно (§ 69 odst. 1). Якщо працівник на роботі не наполягає, договір вважається розірваним за домовленістю, але за недійсного попередження йому належить середній заробіток за строк попередження (§ 69 odst. 3).
Недійсність розірвання треба заявити в суді не пізніше ніж через 2 місяці від дня, коли договір мав закінчитися (§ 72). Індивідуальні трудові спори розглядає суд: державна інспекція праці (SÚIP) перевіряє дотримання законодавства і може оштрафувати працедавця, але не присуджує виплат на користь працівника.
Поширені запитання
Чи можуть звільнити під час лікарняного?
Звичайне попередження — ні: лікарняний і карантин належать до охоронного строку (ochranná doba) за § 53. Винятки — організаційні причини § 52 пісм. a) і b) та порушення обов'язків, коли заборона не діє (§ 54).
Скільки місяців триває výpovědní doba?
Щонайменше два місяці (§ 51 odst. 2); один місяць — лише за причин § 52 пісм. f)–h). Строк починається з дня доставлення попередження і закінчується того самого числа через два місяці.
Чи належить odstupné, якщо я звільняюся сам?
Ні. Odstupné належить за výpovědi від працедавця з причин § 52 пісм. a)–c) і за домовленістю з тих самих причин (§ 67 odst. 1). Якщо працівник іде за власним бажанням, вихідна допомога законом не передбачена.
Що беруть за основу для odstupného — останню зарплату?
Ні. Використовують середньомісячний заробіток (průměrný měsíční výdělek), розрахований за §§ 351–362 Закону про працю, а не суму останньої виплати (§ 67 odst. 4).
Що таке випробувальний строк і як у ньому розривають договір?
Zkušební doba укладають письмово: максимум 4 місяці, для керівників — 8 місяців, і не більше половини строку договору на визначений строк (§ 35). У цей час будь-яка сторона може розірвати договір без причини — письмово, і договір закінчується в день доставлення (§ 66). Виняток: працедавець не може розірвати договір у перші 14 календарних днів лікарняного або карантину.
Чи можна оскаржити звільнення?
Так. Недійсність розірвання заявляють у суді протягом 2 місяців від дня, коли договір мав закінчитися (§ 72). Якщо ви письмово наполягли на подальшій роботі, за недійсного попередження договір триває й далі, а працедавець виплачує середній заробіток (§ 69).
Що робити, якщо працедавець не виплатив зарплату?
Якщо зарплата або її частина не надійшла протягом 15 днів після строку виплати, ви можете розірвати договір негайно (§ 56 odst. 1) і вимагати середній заробіток за весь строк попередження. Додатково можна подати подання до SÚIP, а борг стягувати через суд.
Втрата роботи: допомога по безробіттю (podpora v nezaměstnanosti) →


