Робота та права ·

Травма на роботі в Чехії: що таке pracovní úraz і які виплати належать

Що чеський закон вважає pracovním úrazem, хто несе відповідальність і чому за роботодавця платить страхова, які виплати належать — від втраченого заробітку до bolestné і 12-кратної одноразової допомоги — та що робити в перші дні після травми.

На деревʼяній робочій поверхні в майстерні лежать оранжевий захисний шолом, прозорі захисні окуляри та робочі рукавиці
Ілюстративне фото: захисний шолом, окуляри та рукавиці на робочій поверхні — засоби захисту, які роботодавець зобовʼязаний надати працівнику.

Pracovní úraz — це не просто «нещасний випадок», а юридична категорія, від якої залежить, хто оплатить лікування, втрачений заробіток і наслідки для здоровʼя. У Чехії відповідальність за травму на роботі несе роботодавець, а виплати за нього робить страхова компанія, у якій він застрахований за законом. Розбираємо, що закон вважає робочою травмою, які виплати належать працівнику у 2026 році та що потрібно зробити в перші дні після травми.

Матеріал базується на чинному законі про працю (zákon č. 262/2006 Sb.) у редакції, що діє з 29 серпня 2026 року, на урядових наказах про оцінювання болю та зменшення суспільного застосування (nařízení vlády č. 276/2015 Sb.) і про záznam o úrazu (nařízení vlády č. 494/2001 Sb.), а також на розмірах, які офіційно опублікувало Міністерство охорони здоровʼя.

Що закон вважає pracovním úrazem

За § 271k odst. 1 закону про працю pracovní úraz — це пошкодження здоровʼя або смерть працівника, які сталися незалежно від його волі внаслідок короткочасного, раптового й насильницького впливу зовнішніх чинників під час виконання робочих завдань або в прямому звʼязку з ним. Три ознаки — раптовість, короткочасність і зовнішній вплив — відрізняють травму від поступового погіршення здоровʼя, яке оцінюють як професійне захворювання.

Прямий звʼязок із роботою (перелік у § 274) охоплює не лише саму роботу: це дії, потрібні для виконання праці, звичайні або необхідні дії до початку та після закінчення роботи, звичайні дії під час перерви на їжу та відпочинок у приміщенні роботодавця, обстеження в лікаря за наказом роботодавця або у звʼязку з нічною роботою, надання першої допомоги та дорога до лікаря і назад. Дорога на роботу і з роботи до прямого звʼязку не належить: § 271k odst. 3 прямо каже, що така травма не є pracovním úrazem.

Типові ситуації та їх оцінка:

  • падіння на слизьких сходах у цеху під час зміни — pracovní úraz;
  • травма під час роботи на верстаті або з інструментом — pracovní úraz;
  • травма під час перерви в їдальні на території роботодавця — прямий звʼязок із роботою;
  • травма в дорозі з дому на роботу в авто чи громадським транспортом — не pracovní úraz;
  • травма, отримана під час виконання робочого завдання у відрядженні — pracovní úraz.

Відповідальність за професійне захворювання (nemoc z povolání) працює інакше: за § 269 odst. 2 її несе той роботодавець, у якого працівник востаннє до виявлення хвороби працював за умов, що викликають саме це захворювання.

Хто несе відповідальність і хто фактично платить

Ключова норма — § 269 odst. 1: роботодавець зобовʼязаний відшкодувати працівнику майнову шкоду і немайнову шкоду, завдані робочою травмою. Це обʼєктивна відповідальність: за § 269 odst. 4 вона настає навіть тоді, коли роботодавець дотримав усіх приписів про безпеку праці. Вина роботодавця доводити не потрібно — досить довести факт травми під час роботи або в прямому звʼязку з нею.

Повністю звільнитися від відповідальності роботодавець може лише за § 270 odst. 1, якщо доведе, що травма виникла через те, що працівник зі своєї вини порушив приписи чи вказівки про безпеку праці, хоч був із ними належно ознайомлений і дотримання постійно вимагалося та контролювалося, або через спʼяніння чи вживання інших наркотичних речовин — і що саме ця обставина була єдиною причиною. Часткове звільнення (§ 270 odst. 2) можливе, коли поведінка працівника була лише однією з причин: звичайна необережність і дії, що випливають із ризику самої роботи, легковажністю не вважаються, а в разі легковажної поведінки роботодавець усе одно мусить покрити щонайменше третину (§ 270 odst. 3). Якщо ж травма сталася під час відвернення шкоди роботодавцю або небезпеки для життя й здоровʼя, роботодавець не може звільнитися від відповідальності ні повністю, ні частково (§ 271).

Платить за це не сам роботодавець із власної кишені, а страхова компанія: в Чехії діє обовʼязкове за законом страхування відповідальності роботодавця за шкоду, завдану робочою травмою чи професійним захворюванням (vyhláška č. 125/1993 Sb.). Воно виникає прямо з закону, без окремого договору, і поширюється на всіх працівників за трудовим договором та за угодами про роботу поза трудовим відношенням. Страховий внесок платить роботодавець. Страховиками є Generali Česká pojišťovna (для тих, хто мав це страхування станом на 31 грудня 1992 року) і Kooperativa pojišťovna, a.s. (для решти випадків). Страхова виплачує відшкодування в тому ж обсязі, у якому відповідає роботодавець, але не покриває те, що роботодавець зобовʼязався платити понад закон; виплата може йти безпосередньо потерпілому, а порядок і строки визначає той самий припис про обовʼязкове страхування.

Хто здійснює окремі виплати при робочій травмі
ВиплатаХто платитьПравова основа
Лікарняні (nemocenské)ČSSZzákon č. 187/2006 Sb.
Náhrada mzdy за перші 14 днів непрацездатностіРоботодавець§ 192 закону про працю
Доплата до середнього заробітку під час непрацездатностіРоботодавець (через страхову)§ 271a
Náhrada za ztrátu na výdělku після завершення непрацездатностіРоботодавець (через страхову)§ 271b
Bolestné і ZSU (біль і зменшення суспільного застосування)Роботодавець (через страхову)§ 271c + NV 276/2015 Sb.
12-кратна одноразова допомога при втраті здатності до праціРоботодавець (через страхову)§ 271ca
Витрати на лікування та речова шкодаРоботодавець (через страхову)§ 271d, § 271e

Які виплати належать працівнику

Перша частина — дохід під час лікування. Нормальний лікарняний покриває лише частину заробітку. При робочій травмі до нього додається náhrada za ztrátu na výdělku po dobu pracovní neschopnosti (§ 271a odst. 1): це різниця між середнім заробітком до травми і повною сумою náhrady mzdy (за перші 14 днів) та nemocenského. Практичний результат — під час непрацездатності через робочу травму дохід зазвичай не падає нижче середнього заробітку, на відміну від звичайного лікарняного.

Друга частина — компенсація втраченого майбутнього заробітку (§ 271b). Якщо після завершення непрацездатності людина заробляє менше, ніж до травми, роботодавець доплачує різницю, зарахувавши й призначену через травму пенсію по інвалідності. Виплата щомісячна (§ 271m odst. 2) і триває щонайбільше до кінця місяця, у якому людина досягає 65 років (або вищого пенсійного віку), чи до призначення старої пенсії (§ 271b odst. 6). Якщо людина перебуває в кількох трудових відносинах, беруть до уваги середні заробітки в кожному з них (§ 271o odst. 1). Одночасно отримувати доплату і до завершення, і після завершення непрацездатності не можна (§ 271l).

Третя частина — одноразові суми за біль і втрачені можливості (bolestné a ztížení společenského uplatnění, ZSU). За § 271c вони виплачуються одноразово і щонайменше в розмірі, визначеному урядовим наказом. Механізм такий: лікар оцінює біль і ZSU в балах, а сума дорівнює кількості балів, помноженій на вартість одного бала. Вартість бала — 1 % середньої заробітної плати в народному господарстві за перше–третє квартали попереднього року. Для 2026 року Міністерство охорони здоровʼя опублікувало вартість бала 481,71 Kč (середня зарплата за перше–третє квартали 2025 року — 48 171 Kč). Отже 100 балів болю у 2026 році — це 48 171 Kč, а 300 балів — 144 513 Kč.

Оцінку болю роблять, коли стан здоровʼя стабілізувався; ZSU оцінюють, як правило, лише приблизно через рік після травми, коли очевидно, що наслідки залишаться назавжди. Якщо в причинному звʼязку з травмою виникли ускладнення (інфекція рани, запалення вен, тромбоз, емболія, запалення легенів, пролежні), бальна оцінка болю зростає — при легких ускладненнях до 10 %, при середніх до 30 %, при тяжких, небезпечних для життя — до 50 %; на 50 % вона зростає і за складного способу лікування (тривала штучна вентиляція легенів, повторні гемодіалізи, повторні перевʼязки великих опіків). Навпаки, якщо ще до травми існувало обмеження суспільного застосування з інших причин, бальна оцінка ZSU зменшується на 10 %, 20 % або 30 % — залежно від того, чи попередні зміни були легкого, середнього чи тяжкого ступеня. Якщо травмовано кілька частин тіла, бали за кожне пошкодження додаються.

Лікарський висновок про оцінку болю або ZSU видає лікар, який надавав допомогу, — один лікар однієї спеціальності; якщо лікували кілька лікарів, висновок готує зареєстрований лікар загальної практики, а якщо такого немає — лікар, який надавав допомогу останнім. Для професійного захворювання висновок видає лікар, уповноважений визнавати професійне захворювання.

Четверта частина — одноразова допомога 12-кратного розміру середнього місячного заробітку (§ 271ca). Вона належить, якщо трудовий договір завершується звільненням з ініціативи роботодавця за § 52 пункт d) або угодою з тієї ж причини — через те, що працівник, за лікарським висновком, назавжди втратив здатність виконувати попередню роботу внаслідок робочої травми, професійного захворювання чи загрози такого захворювання. Виплачують її в найближчий строк виплати заробітної плати після завершення трудового відношення; якщо висновок видали пізніше — у найближчий строк після нього.

Крім цього, роботодавець покриває доцільно витрачені кошти, повʼязані з лікуванням (§ 271d), і речову шкоду — наприклад, знищені окуляри, одяг, телефон (§ 271e). Якщо травма була особливо тяжким ушкодженням здоровʼя, одноразова грошова компенсація немайнової шкоди належить також дружині, партнеру, дитині й батькам, а також іншим близьким людям, які переживають цю шкоду як власну (§ 271f); конкретної суми закон не встановлює — її визначають за обставинами справи.

У разі смертельної робочої травми виплачують:

  • витрати на лікування та помірні витрати на похорон — щонайменше півторакратний розмір середньої зарплати лише на памʼятник або табличку (для 2026 року це близько 72 300 Kč) плюс власне рахунки за похорон, цвинтарні збори, облаштування памʼятника, дорожні витрати й третина витрат на жалобний одяг близьким (§ 271g);
  • одноразова компенсація немайнової шкоди кожному, хто залишився, — не менш як двадцятикратний розмір середньої зарплати: для 2026 року це 963 500 Kč (якщо суму виплачують обом батькам, кожен отримує половину) (§ 271i odst. 2);
  • компенсація витрат на утримання тих, кого померлий утримував, — 50 % його середнього заробітку на одну особу або 80 %, якщо таких осіб кілька, із зарахуванням пенсії, призначеної через його смерть (§ 271h odst. 2).

Záznam o úrazu і kniha úrazů: обовʼязки роботодавця

Ключовий документ для будь-яких виплат — záznam o úrazu. За § 105 odst. 3 закону про працю роботодавець зобовʼязаний скласти його, якщо травма спричинила непрацездатність довше трьох календарних днів або смерть працівника, і зобовʼязаний передати один примірник потерпілому працівнику (у разі смертельної травми — членам сімʼї). Окремо ведеться kniha úrazů: § 105 odst. 2 вимагає фіксувати всі травми — навіть ті, що не призвели до непрацездатності або тривали не довше трьох календарних днів. Отже, «дрібна» травма теж має бути в книзі, і цей запис потім допомагає підтвердити факт.

Строки встановлює наказ уряду č. 494/2001 Sb.: záznam o úrazu роботодавець складає не пізніше пʼяти робочих днів після того, як травму йому повідомили. Про саму травму роботодавець повідомляє без зайвого зволікання: державному прокурору або поліції — якщо обставини вказують на кримінальний злочин; профспілці чи представнику працівників із безпеки праці; роботодавцю, який відрядив працівника; страховій компанії; а також інспекції праці, якщо ушкодження здоровʼя вимагає госпіталізації довше пʼяти днів. Záznamy за минулий календарний місяць надсилають не пізніше пʼятого дня наступного місяця до інспекції праці й до медичної страхової компанії. У разі смертельної травми поліцію, інспекцію праці та медичну страхову повідомляють негайно, а záznam надсилають не пізніше пʼяти робочих днів після повідомлення. З боку працівника ці документи — єдиний спосіб потім довести, що травма справді сталася на роботі, тому власну копію záznamu варто зберегти.

За § 105 odst. 1 роботодавець також зобовʼязаний зʼясувати причини й обставини травми за участю працівника (наскільки дозволяє його стан) і свідків, за участю профспілки та представника з безпеки праці, і без поважних причин не змінювати стан місця травми до завершення зʼясування. Далі він мусить вжити заходів, щоб травма не повторилася (§ 105 odst. 5), а щодо визнаних професійних захворювань — вести облік працівників і мінімізувати чинники ризику (§ 105 odst. 6).

Обовʼязки працівника

За § 106 odst. 4 працівник зобовʼязаний:

  • брати участь у навчаннях із безпеки праці, які організовує роботодавець, і проходити перевірку знань;
  • проходити медичні огляди, обслідування та щеплення, передбачені для його роботи;
  • дотримуватися приписів і вказівок роботодавця з безпеки праці, з якими його належно ознайомили, та правил безпечної поведінки на робочому місці;
  • використовувати передбачені робочі та захисні засоби й не змінювати їх самостійно;
  • не вживати алкоголь і не зловживати іншими наркотичними речовинами на робочих місцях і в робочий час, не приходити під їх впливом і не курити на робочих місцях.

Водночас § 106 odst. 2 дає працівнику право відмовитися від роботи, якщо він має обґрунтовані підстави вважати, що вона безпосередньо й серйозно загрожує його життю чи здоровʼю, або життю та здоровʼю інших людей. Таку відмову не можна вважати порушенням трудових обовʼязків — це важливий механізм захисту, який прямо прописаний у законі.

Що робити після травми: сім кроків

  1. Зупиніть роботу й забезпечте безпеку: якщо стан серйозний — телефонуйте 155 (негайна медична допомога) або 112. До прибуття допомоги за нагоди не змінюйте місце події.
  2. Повідомте керівника — усно й, якщо можливо, письмово (електронною поштою), із зазначенням часу, дати, місця та короткого опису того, що сталося.
  3. Зверніться до лікаря та вкажіть, що травма повʼязана з роботою: це впливає на те, як оформлюють документи й оцінку болю.
  4. Попросіть скласти záznam o úrazu і вимагайте власний примірник. Якщо травма «дрібна», усе одно вимагайте запис у knize úrazů.
  5. Зберігайте всі медичні висновки, довідки про непрацездатність і чеки на ліки, ортези, окуляри, транспорт — це підстава для виплат за § 271d і § 271e.
  6. Попросіть лікаря про лікарський висновок про оцінку болю — а через рік, якщо наслідки залишились, про оцінку ZSU.
  7. Не підписуйте жодних заяв про «відсутність претензій» і не погоджуйтеся на суму «на місці» без розрахунку: bolestné і ZSU не є тим, що нараховується наперед, а остаточна оцінка можлива лише після стабілізації стану.

Якщо роботодавець не визнає травму

Найчастіша проблема — відсутність záznamu o úrazu або відмова визнати те, що сталося. У такому разі можна подати подання про проведення перевірки (podnět k provedení kontroly) до відповідного обласного інспекторату праці за місцем виконання роботи — через форму на сайті Державного управління інспекції праці, або через обласний інспекторат. Потрібні дані: назва й адреса роботодавця, IČO, місце роботи, опис події. Сайт інспекції має й україномовний розділ. Важливо розуміти межі: інспекція не стягує гроші на користь працівника і не вирішує індивідуальних спорів — конкретні суми стягують через суд, а інспекція натомість фіксує порушення й може накласти штраф на роботодавця.

Паралельно з цим можна звернутися до страховиків: якщо страхова не може визначити, хто саме з роботодавців завдав шкоди, або якщо роботодавець припинив діяльність, закон дозволяє предʼявити вимогу безпосередньо до страхової компанії. Безкоштовну консультацію українською мовою надає цілодобова інформаційна лінія для українців Благодійної організації «Карітас» +420 731 432 431 (робочі дні, 8:00–16:00) — там допомагають із формулярами, розумінням документів і подальшими кроками.

Професійне захворювання (nemoc z povolání)

Професійним захворюванням вважають хворобу, яку внесено до урядового переліку (nařízení vlády č. 290/1995 Sb.), — він охоплює захворювання від хімічних, фізичних, біологічних та інших шкідливих чинників, хвороби дихальних шляхів, шкіри, а також інфекційні та паразитарні хвороби, якщо вони виникли за умов, зазначених у переліку. Визнання відбувається за лікарським висновком уповноваженого лікаря, дані про визнані захворювання збирають у Національному реєстрі професійних захворювань, який веде Державний інститут охорони здоровʼя; подання до реєстру готують центри професійних захворювань.

Відповідальність за таке захворювання несе той роботодавець, у якого працівник востаннє працював у шкідливих умовах до виявлення хвороби (§ 269 odst. 2). Якщо хворобу внесли до переліку вже після її виникнення, її відшкодовують від дня включення до переліку і за період не довше трьох років до цього дня (§ 269 odst. 3). Виплати за профзахворювання ті самі, що й за робочу травму, а кошти так само покриває законне страхування відповідальності роботодавця.

Поширені запитання

Чи вважається дорога на роботу pracovním úrazem?

Ні. § 271k odst. 3 закону про працю прямо виключає травму на дорозі на роботу і з роботи з поняття pracovní úraz. Це не означає, що ви залишаєтесь без захисту в інших ситуаціях: якщо травма сталася під час відрядження, виконання робочого завдання або дороги до лікаря за наказом роботодавця, ідеться про прямий звʼязок із роботою.

Хто платить — роботодавець чи страхова компанія?

Відповідальним за законом є роботодавець, але фактично виплати робить страхова компанія, у якій він застрахований за законом — обовʼязкове страхування відповідальності роботодавця. Страхування виникає із закону, без договору, тож навіть якщо роботодавець не показує жодних полісів, право на відшкодування не зникає.

Скільки становить bolestné у 2026 році?

Сума залежить від кількості балів, які визначив лікар. Вартість одного бала на 2026 рік — 481,71 Kč. Наприклад, 100 балів дають 48 171 Kč, 300 балів — 144 513 Kč. Додатково оцінюють ZSU — зменшення суспільного застосування, яке зазвичай вимірюють приблизно через рік після травми.

Чи втрачаю я виплати, якщо був алкоголь?

Це найризикованіша ситуація. Якщо спʼяніння або вживання інших наркотичних речовин були єдиною причиною травми, роботодавець звільняється від відповідальності повністю. Якщо ж це була лише одна з причин, відповідальність зменшується частково, і розмір частки визначають за мірою вини працівника. Водночас звичайна необережність і ризик самої роботи не є підставою для звільнення.

Що робити, якщо роботодавець відмовляється скласти záznam o úrazu?

Надішліть письмову вимогу (електронною поштою), повідомте про подію свідків і зверніться з поданням про перевірку до обласного інспекторату праці. Паралельно варто зберегти всі медичні документи, у яких зазначено, що травма сталася на роботі. Конкретні суми відшкодування, якщо роботодавець їх не визнає, стягують через суд.

Потрібна порада щодо вашої ситуації? →

← Новини та корисні матеріали